воскресенье, 23 февраля 2014 г.

Герої не вмирають...

А сотню вже зустріли небеса.. 
Летіли легко, хоч Майдан ридав.. 
І з кров´ ю перемішана сльоза.... 
А батько сина ще не відпускав..

Й заплакав Бог, побачивши загін 
Спереду - сотник, молодий, вродливий, 
І юний хлопчик в касці голубій, 
І вчитель літній - сивий-сивий..

І рани їхні вже не їм болять.. 
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло.. 
 Як крила ангела, злітаючи назад, 
Небесна сотня в вирій полетіла...

 21.02 2014       Людмила Максимлюк


1 комментарий: